Всі знають, що в Україні продається багато підробок (fake) товарів відомих брендів. Хтось вважає, що всі товари в Україні - підробки, а хтось вірить у казки про конфіскат і відсутність у деяких торговців націнок .

Модники і модниці

В Україні з'являється все більше бутиків відомих світових брендів, серед недавніх новинок: магазини Bottega Veneta, Gucci, Louis Vuitton і так далі. Причина одна - українці стають все багатшими та із задоволенням витрачають гроші на себе.

Цією обставиною прагнуть користатися не тільки "пристойні" торговці і виробники, але і торговці підробками. Київ ще дуже далекий від того, щоб стати модною столицею поряд з Парижем і Міланом, але вже цілком може поборотися за звання "Мекка контрафакту". Кількість підробленого одягу та аксесуарів всесвітньо відомих брендів стрімко збільшується, причому ареал псевдо-D&G, Versace, Roderto Cavalli та інших, що давно поширився на базари, підбирається і до багатьох модних магазинів!

Як бути українцеві, який бажає отримати за свої гроші фірмові речі? Як відрізнити "палево" від оригінальних виробів? Або навпаки - вибрати підробку так, щоб ніхто не засумнівався в оригінальності речі? Відповіді на ці запитання і знайшли "Деньги".

Непідроблені цінності

Для початку необхідно розібратися в тому, що таке підробка. Природно, підробкою варто вважати будь-який виріб, на якому стоїть клеймо виробника, який ніякого відношення до даної речі не має. Простіше кажучи, якщо на футболочці красується логотип Versace, але шанований будинок моди цю ганчірку ніколи в очі не бачив, виходить, це fake. Якщо на плечі модниці висить плетена шкіряна сумка точнісінько як знаменита модель Bottega Veneta, а на ярличку зображена емблема якогось невідомого турецького заводу - виходить, це теж fake.

"Маркування підроблених товарів відомими марками завдає шкоди не тільки покупцеві, що платить великі гроші за фальшивку, але і справжньому виробникові, оскільки заслужена ним добра репутація піддається сумніву - адже іншого разу споживач не купить у нього навіть справжній товар. Саме тому виробники товарів так багато уваги приділяють захисту своїх торговельних марок", - пояснює патентний повірений, партнер представництва міжнародної юридичної фірми Euromarkpat в Україні Володимир Радомський.

Але що простому споживачеві до війн, які ведуть виробники справжніх товарів з виробниками підробок? Йому б лише розібратися - справжній саме той товар, що купує він, або ж ні. Адже, купуючи контрафактний одяг або аксесуар, покупець ризикує лише певною сумою. А купуючи, наприклад, підроблену косметику, медикаменти або продукти харчування, він ризикує завдати серйозної шкоди власному здоров'ю. Ніякі дослідження і передові технології у виробництві підробленого товару не використовуються - копіюється лише форма подачі, але ніяк не сам товар.

Які бувають підробки

"Деньги" вирішили розділити підробки на три великі групи: дешеві, середнього цінового діапазону і дорогі.

Дешеві підробки - найпоширеніше і найменш шкідливе для споживача явище. Купуючи за $20 сумку Gucci (а також Cucci, Gussi, Guchi або ще щось подібне), потрібно розуміти, що ця річ космічно далека від реальних продуктів будинку моди. Нешкідливість такої покупки в тому, що вона не завдає серйозних збитків гаманцю покупця. Та й будинку моди, за великим рахунком, - теж, адже покупці таких підробок не є потенційними клієнтами дорогих бутиків. Подібні підробки, як правило, і не намагаються видати за фірмовий виріб.

Мінус таких речей - завжди зрозуміло, що це підробка. Крім того, у них сильно кульгає якість, тому вони швидко стають непридатним. Маркетологові Вікторії одиного разу подарували текстильну сумку Louis Vuitton. Через кілька місяців сумка розповзлася - відірвалася підкладка, заклинило блискавку, а із тканини полізли нитки. Коли Віка зайшла на сайт бренду, то побачила в колекції дуже схожу модель, яке, одначе, мала деякі відмінностей. Стало зрозуміло, що сумка "несправжня", але ставлення дівчини до цього розкішного дому моди вже було зіпсовано з вини фальсифікаторів. Вона більше не має наміру купувати в них сумок - відсуття образи залишилося!

Підробки середнього рівня можуть бути набагато шкідливішими. І саме цей тип завдає шкоди покупцям, тому що такі речі часто видаються за оригінал. Під час підготовки цієї статті кореспондент "Денег" відвідав столичні монобрендові бутіки відомих торговельних марок, щоб запастися "вихідними" даними. Потім пішов на столичний Володимирський базар проводити польові дослідження вже на контрафактних продуктах. А потім із придбаним багажем теоретичних даних відправився відокремлювати "зерна від полови" у київських магазинах.

Першим відвідав Олімпійський торговельний комплекс - продукція звірялася у двох бутиках, що нібито пропонували брендові речі. В одному "дослідник" розглянув сумку Nina Ricci і джинси Richmond. Питань до якості, а також до походження виробів не виникло. Піднявшись на поверх вище, кореспондент зайшов в інший "бутік". Там висіли джинси нібито Ferre, Versace, Cavalli і деяких інших не менш шанованих марок. При блилькому розгляді вдалося встановити, що ці "бренди" використовують однакову тканину, нитки та ґудзики, та і не занадто оригінальні щодо дизайну - відрізнити джинси різних брендів на око практично неможливо.

"Деньги" дали магазину ще один шанс і запитали продавця, чи оригінальні це джинси. Дівчина закивала: "Тільки з Італії"... Незарах. Ціни в другому магазині зовсім ненабагато нижчі, ніж у першому. Таким чином, довірливий покупець платить майже стільки ж, скільки коштує фірмова річ, але одержує "палево". Правда, образливо? "Деньги" попереджають: такі підробки живуть у багатьох магазинах і на ринках України.

На жаль, жертвою фальсифікаторів легко може стать і людина, що часто купує справжній товар, - через неуважність, бажання заощадити або з якихось інших причин. Домогосподарці Оксані її перукар запропонувала купити нібито "конфісковану на митниці" косметику провідних брендів за цінами вдвічі нижчими магазинних. Дама зраділа своєму везінню, адже за один візит в Brocard вона витрачає по кілька тисяч гривень. До Оксани додому приїхав ввічливий парубок (знайомий перукаря), у сумці якого виявилися косметичні засоби від Lancome, декоративна косметика від Dior і Chanel, а також флакон парфуму від Dolce&Gabbana The One. За свої придбання дама заплатила близько 900 грн.

Кур'єр розповів ощасливленій клієнтці, що їх "фірма" забезпечує продукцією солідні магазини, а він особисто доставляє товари додому багатьом знаменитостям. Через кілька годин після "угоди" до Оксани в гості приїхала її тридцятирічна дочка, що звернула увагу на те, що логотипи зображені нечітко, продукція упакована в грубий картон замість акуратного пластику, а флакони неможливо щільно закрити - провідні бренди ніколи б не дозволили собі такого. Однак Оксана вирішила, що викидати придбане не варто і вирішила використати його. Кілька разів застосувавши крем Lancome з відбілюючим ефектом, дама виявила, що її обличчя покрилося плямами. Вона припинила використовувати засоби, а через якийсь час її шкіра сама оправилася від нанесеної шкоди. Ніяких заходів щодо розповсюджувачів підробок Оксана не вживала - ну як доведеш їх провину?

Дорогі підробки, або точніше, копії дорогих речей - поки найменш поширений в Україні вид контрафактної продукції. Копіюють, як правило, найбільш знакові витвори, які займають почесне місце в історії моди. Показовими для цієї групи можна вважати копії сумок і годинників. Самі по собі такі підробки коштують чимало. Наприклад, копію легендарної сумки Birkin від Hermes у російському онлайн-магазині можна придбати за 6 тис. руб. - приблизно $240. Оригінал потягне в середньому на $27 тис. До того ж за ним необхідно відстояти кілька років у черзі і при цьому ще сподобатися представникам продавців - ці сумки "простим смертним" не дістаються.

В інтернет-магазинах копії сумок знаменитих брендів у середньому коштують $200-300 незалежно від ціни оригіналу. В офлайні, як виявляється, - майже вдвічі дорожче: в одному з магазинів, розташованих у столичному "Мандарин-Плаза" два роки тому юрист Ольга купила сумку Louis Vuitton за 3 тис. грн. Ця сумка - точна копія класичної моделі розкішного французького бренду, і виконана вона досить якісно. Однак Ольга, на жаль, не була проінформована про те, що політика компанії - продавати речі винятково у своїх фірмових магазинах. Вона зізнається, що, якби знала, не стала б витрачати стільки на підробку.

Дорогі підробки можна знайти в магазинах, на "дорогих" базарах, а також в Інтернеті. Справедливості заради варто відзначити, що із всіх виявлених "Деньгами" брендових джинсів на Володимирському ринку ні одні не відповідали фірмовим. Однак брендове взуття і косметика, схоже, оригінальні...

Окрема ділянка в бізнесі фальсифікаторів - виробництво копій дорогих годинників. За кілька сотень доларів можна одержати точну копію хронометра легендарних марок - Rolex, Franck Muller, Cartier, Rado і так далі. Якщо добре розбиратися в цьому точному мистецтві, то легко відрізнити оригінальну модель від копії. Але тим, хто знає про годинники не занадто багато, краще робити покупки тільки в магазинах з гарною репутацією. Продавець магазину на вимогу клієнта повинен надати документи від виробника - у кожного годинника є особистий паспорт. Ще один запобіжний захід, який діє і в інших випадках, - купувати годинники в Європі, наприклад, у Швейцарії, Німеччині або Австрії, пише economics-ua.info

Вигідне вкладення

Не варто вважати, що модники, які купують дорогі речі, та аматори підробок - обов'язково різні люди. На практиці виявляється, що межа між ними зовсім примарна. Серед столичних модниць багато таких, які в підробленій сумці носять фірмовий гаманець. Наприклад, кореспондент під час прес-тура в Туреччину став свідком того, як широко відомий український дизайнер торгувався на базарі за десятидоларову футболку Versace і двадцятидоларову сумку Louis Vuitton. При цьому світоч української моди дуже радів вигідним покупкам, адже, за його словами, ці ж речі в Києві коштують разів у двадцять дорожче.

Ті, хто не бачить у підробках нічого соромного і охоче їх купує, можуть знайти безліч цікавих пропозицій у російському Інтернеті. В онлайн-магазинах продаються копії виробів знаменитих брендів: Escada, Louis Vuitton, Bottega Veneta, Hermes та інших. Як правило, середня ціна копії сумки становить $300, гаманці, ключниці, органайзери і брелоки цих же марок можна купити за $100-150.

Для того щоб підробка "прокатила" за оригінал, необхідно вибирати менш популярні бренди. Так сумка LV або Hermes у наших краях у більшості випадків сприймається скептично - адже власниця аксесуара вартістю від $1 тис. навряд чи буде роз'їжджати на маршрутці... В Україні дуже багато підробок речей від D&G, Gucci, Chanel, Prada, Roberto Cavalli, Fendi, John Richmond (Rich), Armani, Bikkembergs, YSL.

Бренди Juicy, DKNY, Salvatore Ferragamo поки копіюють менше. Однак не виключено, що і менш знамениті бренди виробники контрафактної продукції незабаром включать у свій "портфель".

Але якщо бажання купити копію годинника зовсім непереборне, то все-таки не слід вибирати підробку під модель вартістю від €50 тис. - настільки "дорога" модель неодмінно приверне пильну увагу навколишніх. А копія моделі за $2--3 тис., наприклад, навпаки, підозр не викличе.

Як не купити підробку?
1. Не робити покупки на стихійних ринках і базарах, з лотків, у магазинах із сумнівною репутацією.
2. Вибирати для шопінгу впорядковані магазини з гарною репутацією.
3. Не "вестися" на дешевину та історії про конфіскат чи браковану продукцію.
4. Уважно оглядати товар: справжні речі повинні бути якісними і мати фірмові помітні прикмети - голограми, ярлики, брендовану фурнітуру.
5. Оглянути магазин: речі повинні бути розвішені відповідно до марок, приміщення - мати гарний інтер'єр. Наявність великої кількості іміджевої реклами брендів - теж гарний знак.
6. Не довіряти магазину, що хоча б один раз "попався" на торгівлі підробками.

Де можна купити підробку
- На базарах, у непрестижних магазинах, торгових центрах.
- У приватних осіб - "імпортерів", які нібито закуповують речі на фабриках.
- У популярних туристичних країнах - Туреччині, Єгипті, Таїланді, Тунісі.
- У Китаї.
- В Інтернеті - але там підробки прийнято називати "копіями".

Шкідливі підробки
- Косметика.
- Продукти харчування.
- Одяг та аксесуари, якщо їх видають за оригінальні і просять стільки ж грошей, скільки коштує фірмова річ.