Чотири покази Fresh Fashion, за якими стоїть п’ять дизайнерів, пом’якшили важкість понеділка. Втім, вітамінний удар модного фрешу можна назвати умовним. Ольга Залуцька придумала для себе образ світської дівчини, яка має безліч приводів одягти вечірню сукню, але при цьому противиться злу насиллям – не хоче перетворюватися на класичну світську левицю, а культивує свою наївність. Головна фішка коротких шовкових та атласних сукенок в оздобленні горловини і подолу дутими елементами, дуті бретелі на топах. Додавання до монохромних суконь з дутими елементами веселеньких вставок у смужку і горошок дають ефект розфокусу образу. Крім цього, Ольга ще погралася з об’ємом і драпіровками і намагалася загравати з футуризмом. Інґредієнти коктейлю дуже якісні, а рецепт можна спростити.

Чіткі лінії довгих асиметричних суконь і комбінезонів та м’які силуети коротких яскравих суконь на одне плече – так Катерина Оксанич бачить весну–літо’2009. При всій загадковості образу, яку забезпечують асиметричні драпіровки, лінії коміра, високі розрізи на сукнях та брюках, романтичний силует, крій у колекції Катерини Оксанич бездоганний. Спочатку комбінезони і сукні дуже грамотно посаджені на фігуру, а потім вже набули ефекту легкості і невагомості. Відкриті плечі і руки потрібні насамперед для того, щоб продемонструвати чудові, масивні плексигласові кольє і сережки геометричної форми та крупні браслети.

Одяг від Valeriy Decorsar легко впізнати за кольоровими кубиками на джинсах та атласних штанях, подекуди «кубічно-квадратною» формою плечей та стегон, що навіюють спогади про Олександра МакКвіна. Валерій добре засвоїв правило, що коли десь є об’єм, то в іншому місці має бути гладенько, тому поєднав об’ємні блузи зі стоячими комірами з вільними брюками, а спокійні мохерові безрукавки – з шовковими спідницями з драпіровкою спереду. Тільки навіщо ззаду на зеленій шовковій сукні з прямою спиною і пишними драпіровками навколо брендованих квадратів малювати чи вишивати червоний малюнок, так і залишилось незрозумілим.

Наташа Каменська та Олеся Кононова під брендом KAMENSKAYAKONONOVA показуються тільки вдруге, а їхніми клієнта-ми вже встигли стати Гайтана, Кароліна Ашіон, Василіса Фролова та інші модники, крім того, їх запросили продаватися в магазині Sчастье(!). Від першої колекції до другої дизайнерки, не втративши мистецького драйву, виросли професійно, насамперед в питанні комплектації колекції. Звернувшись до 1970-х, ідеології хіппі, вони не почали копіювати кольори і силуети і завалювати подіум квітковими принтами. Ідею свободи, веселощів і загальної закоханості Каменська і Кононова втілили у трендах – сукня-майка і літнє пальто до неї кудлаті від суцільної «локшини», поєднання відкритих білого, синього і червоного кольорів тонізує ансамбль. «Локшина» hand-made прикрашає також сумки, купальники, капелюх, взуття. Білі архітектурні сукні і складне ручне плетіння трикотажу а-ля Bottega Venetta, білі брюки палаццо з подвійним «морським» лампасом, вільні комбінезони з металевими блискавками – речі, які не витікають одна з одної, але підігрують у настрої. Прикраси-ластівки Романа Лазара і капелюшки-ластівки від Марти Холод надають цьому хіппі-шику не екологічного, а провокативного флеру.

Кліпмейкер Алан Бадоєв відкривав тему катастрофи, а Наталя Могилевська її закривала – поміж цими двома персонами вмістилася чорно-біло-червона колекція LUVI. Ці монументальні класичні кольори в колекції Людмили Седляр та Вікторії Чикулай виглядали light завдяки легким жатим фактурам і делікатному крою. Ефект розтягнутості і деформації суконь та сорочок трохи збивали з мінімалістичного пантелику, але вузькі брюки, в тому числі й шкіряні, були скроєні точно, без балощів і при цьому творчо – вставки-лампаси на внутрішньому боці, контрастна кокетка, імітація латок на колінах. Сексуальні жаті сукні на тонких бретелях зворушливо прикрашала маленька оборка, до суконь LUVI запропонували шарфи-оселедці. Сорочки та трикотажні безрукавки, прикрашені перевернутим серцем із стрілою – логотипом марки – по черзі носили моделі чоловічого і жіночого роду. Модний акцент на плечах дизайнери зробили за допомогою стьобаних наплічників, схожих на обладунки Жанни Д’Арк, а фірмова зміщеність швів надає речам LUVI недбалого шику. Дефіле Людмила і Вікторія вирішили як життя після глобальної катастрофи – люди знову чесні і природні, нехай у них трохи заляпані сорочки і вимащені у фарбу ноги і штанини.

Розповідає Наталія Полянчук:

Нова колекція торгової марки WAWA відіслала чоловіків до Олімпійських Ігор далекого 1936 року – свята спорту і забуття про Першу та Другу світові війни – і продемонструвала змагання за строгий, вивірений до ґудзика стиль. Можна грати у футбол чи баскетбол, можна вболівати за тих, хто грає, можна просто гратися, комбінуючи короткі чи трохи довші, до колін, шорти з жіночними чорними гольфиками, натягаючи комбінезон поверх вузьких штанців, ну, а якщо в крові ще не набралося належної кількості адреналіну, то простіші варіанти – штанці спортивного зразка, з лампасами, або – із заниженою матнею, чи, врешті-решт, вузькі двоколірні джинси з «горизонтом» на лінії колін. Доповнюється цей невимушений демократизм білими чи чорними з горизонтальною смужкою чи наспинним «ярликом» 1936 року футболками з комірцем під краватку – також вузеньку і, звісно ж, чорну. Можна одягти й білу сорочку з такою краваткою, але прикрити її спортивним джемпером, хоча сірий з лацканами плащ, ще й у поєднанні з каскою, також будуть доречними. Останній штрих – а-ля лижні капелюшки з бомбончиками чи а-ля-радяньскі «півники». Вперед, до перемоги!